Лекція №4
Тема: Епідеміологія особливо небезпечних інфекцій.
Особливо небезпечні інфекції – це дуже тяжкі гострозаразні інфекції, які здатні масово поширюватись у вигляді епідемій і пандемій і дають високий % летальності. Особливо небезпечні інфекції: чума, холера, натуральна віспа(віспа мавп, жовта гарячка, КГВЧ (Ласа, Ебола, Марбурга). Їх називають ще “карантинними”(“карантин” походить від італійського слова “сорок” – стільки витримували в ізоляції людей) або “конвекційними”, так як профілактичні та протиепідемічні заходи щодо цих інфекцій регламентуються “Міжнародними санітарними правилами”(69р., 73р) міжнародними угодами – конвенціями. Ці правила направлені на попередження завозу ОНІ і охорону території держав від розповсюдження ОНІ. Вони виконуються кожною країною, яка входить до ВООЗ. Згідно МСП 1) кожна країна протягом 24 год повинна повідомити ВООЗ про випадки захворювання або виділення збудника ОНІ на її території 2) про кількість випадків, про кількість летальних випадків 3) про механізми і шляхи передачі 4) про розміри осередку 5) про ліквідацію осередка.
В свою чергу ВООЗ повідомляє всі інші країни про випадки ОНІ у світі, видає інформацію про спалахи, публікує звіти, результати наукових досліджень, надає допомогу в проведенні карантинних заходів.
Для виконання комплексу заходів, спрямованих на недопущення завозу чуми та інших карантинних інфекцій з інших країн створено протичумні станції, які підпорядковані безпосередньо МОЗ України. В обласних СЕС є відділи особливо небезпечних інфекцій. На державних кордонах (морські порти, міжнародні аеропорти, залізничні та шосейні станції) створені санітарно-карантинні пункти (СКП) та санітарно-карантинні відділи (СКВ). При останніх є ізолятори. У разі виявлення працівниками СКП або СКВ серед пасажирів, які перетинають кордон, хворого з підозрою на ОНІ його, а також контактних осіб, розміщують в ізоляторі. Карантинна служба має право догляду транспортних засобів і лише з її дозволу екіпаж та пасажири мають право зійти на берег. При необхідності транспортний засіб може бути підданий дезінфекції, дезінсекції, дератизації складається санітарна декларація корабля, літака. На основі МСП розробляються національні накази, правила із санітарної охорони території від завозу та поширення карантинних та інших особливо небезпечних інфекцій.
МОЗ України видало наказ за №133, від 19.VII.95р. “Перелік ОН, НБ інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб”. До ОНІ згідно цього наказу відноситься 38 інфекцій: 1. Чума. 2. Холера. 3. Натуральна віспа. 4. Жовта гарячка. 5. СНІД. 6. Пастерельоз. 7. хвороба Марбурга. 8. Гарячка Ласа. 9. Гарячка Ебола. 10. Контагіозні віруси гарячки Денге, Чикунгунья, Долини Ріфт, Західного Нілу. 11. Енцефаломієліти: Західний і Східноамериканський, Венесуельський. 12. Енцефаліти: Каліфорнійський, Сент-Луїс, долини Мурр. 13. Бруцельоз. 14. Туляремія. 15. Сибірка. 16. Сот. 17. Ментоїдоз. 18. Орнітоз. 19. Лістеріоз. 20. Сказ. 21. Еризипелоїд. 22. Легіонельоз. 23. Епідемічний висипний тиф. 24. Хвороба Бриля. 25. Ку-гарячка. 26. Мишний тиф. 27. Марсельська лихоманка. 28. Кліщовий поворотній тиф. 29. Туберкульоз. 30. Псевдотуберкульоз. 31. Геморагічні гарячки. 32. Кримська гарячка. 33. Омська гарячка. 34. Геморагічна гарячка з нирковим синдромом. 35. Лптоентроз. 36. Ящур. 37. Кліщовий енцефаліт. 38. Хвороба Лайма.
Носійство збудників ОНі: холери, ВІЛ-інфекції.
Список НІ – 26 хвороб. Носіство збудників небезпечних інфекційних хвороб: 1- черевний тиф, 2- паратифи, 3- інші сальмонельози, 4- дизентерія, 5-токсигенні штами дифтерії.
Холера – антропонозна гостра кишкова інфекція, яка характеризується ураженням ферментних систем кишечника і проявляється діареєю, блювотою, розвитком дегідратації, демінералізації і ацидозу.
В історії холери розрізняють декілька періодів: І – коли холера була ендемічною інфекцією до 1817 року (басейн р. Ганг і Брахмапутра в Індії). ІІ період – розповсюдження холери на країни Америки, Африки, Європи –...
